ШАНОВНІ ПАНІ ТА ПАНОВЕ

Взяти участь у “Сьомому конкурсі учнівських та студентських робіт з прав людини” мені запропонувала вчителька російської мови та літератури Нестерова Лілія Олексіївна.є

Я люблю приймати участь у конкурсах. У минулому році я приймала участь у конкурсі професійної майстерності і посіла ІІІ місце.

Чому я взяла саме цю тему? Гадаю, тому, що я замислювалась над нею і раніше.

Звичайно, вона була переді мною не так розвинена. Але тепер вона склалась у досить послідовному вигляді.

Жіноча доля ніколи не була легкою. Нічого не змінилось і досі. Якщо в давнину жінка, крім роботи, була ще й рабинею чоловіка, то зараз вона – майже завжди – рабиня обставин.

У Наума Коржа є такий вірш:

"Столетья проходят и все же,
как в тот незапамятный год,
Коня на скаку остановит,
В горящую избу войдет…

Она бы хотела иначе:
Носить драгоценный наряд.
А кони все скачут и скачут
А избы горят и горят."

Ось воно! Ось безвихідність обставин!

Я придивилась до навколишньості і побачила: так завжди і скрізь
А чи ще правильно? Законно? І зробила висновки: права жінки бути жінкою   потребують захисту.

На Землі зараз найстрашніша проблема – екологічна. На другому місці я б поставила – захист прав жінки. Ця проблема людства – більш моральна, ніж розумова. І вона потребує уваги всіх.
Мати повинна не тільки народжувати, а й доглядати, виховувати дитину кожної хвилини, повинна бути красивою, жити в любові. Тільки тоді люди навчаться любові.

За що розіп’яли Ісуса Христа? Він вчив людей любити Бога і любити ближнього. Люди вбили Божого Сина за ЛЮБОВ! Неймовірно! Та вийшло все так через те, що люди не вміють любити! І досі цьому не навчились. Матері не влили цього вміння. Бо їм не було коли... Бо “кони все скачут и скачут а избы горят и горят…”

Я не можу сказати, що мені подобається гаремне життя. Але в ньому щось є. Це “щось” треба по крихітці визбирувати звідусіль, щоб зробити життя сучасної жінки таким, якого потребує від неї природа, Всесвіт, Творча сила Космосу. Виробити закони і захищати їх.

Жінці природою дано мати чисті помисли. Заради виживання вона часто нехтує ними. Бо сучасність ставить досить часто жінку у стан Акбари – вовчиці з “Плахи” Чингіза Айматова. Їй треба бути ніжною і жорстокою водночас. Обставини збивають її життя з природного шляху і вона може стати жахливою. це викликає і ненависть до жінки і глибоку та сумну жалість.

Захистити права жінки – значить поновити світ, підняти людство на більш високий рівень розумової діяльності...

Всім, хто приймає участь у конкурсах, я можу порадити бути відвертими, висвітлювати свої душевні пошуки, не боячись, що не зрозуміють. І ще. Треба братися за тему, яка тебе цікавить, яка надихає на пошук літератури в собі.

Зараз я навчаюся в професійно педагогічному коледжі ім. Антона Макаренка. Влітку здала іспити і тепер стала студенткою факультету інформатики та комп’ютерної техніки. 

Марина Певнева