Щороку я беру участь у багаточисленних Міжнародних та обласних конкурсах. Про них я дізнаюся  від  учителів, з  періодики та Інтернету. Про цей конкурс мене сповістила вчителька з правознавства, але за допомогу та консультації у написанні есе я надзвичайно вдячна моїй мамі Мардус Оксані Григорівні.

У конкурсі з правознавства беру участь уперше. Але обрану мною тему вивчаю вже досить  давно. Тероризм  і його найганебніші прояви вважаю найбільшою проблемою людства. І  особливо мене стурбував жіночий тероризм. Адже тероризм – це не жіноча справа. Для того, щоб бути терористом, слід мати декілька специфічних якостей, одна з яких - відсутність емпатії. Що не характерне для  жіноцтва.  Жінка-мати – звичайне поєднання слів, жінка-терористка – шокує. І хоча намагаєшся відштовхнути, не торкатися своєю свідомістю незвичного словосполучення, серце підказує, що дійсність інколи вражає своєю занадто оголеною реальністю. Я намагаюся зрозуміти, простежити оцю хибну, страшну стежку жіночого тероризму. В ім’я чого?!  Бажання возвиситися, боротися  з  нерадивою системою? Але... немає навіть найвищої ідеї, в ім´я якої повинні приноситися в жертву невинні людські життя.

Єднаймось для боротьби з тероризмом!
  …все має свій початок
     І все має свій кінець…

 Я пропоную свої засоби боротьби з тероризмом,  яке б обличчя
          він не мав.

   - Слід вивчати тероризм як явище, його психологію.
- Треба боротися не з тероризмом, а з проблемами, що спричиняють терори.
- Не страчувати жінок-терористок, а шляхом співбесід, діалогів вивчати їхню психіку, надавати вагому психологічну допомогу, навіть лікувати.
- У кожній країні створювати політику, яка б не принижувала права жінок, а допомагала реалізовуватися у різних  мирних сферах.
- Навчитися поважати внутрішню і зовнішню політику інших країн, навіть недостатньо розвинених.
- В країнах зі складною політичною і «терористичною» атмосферою проводити  серед населення миротворчі акції.
- Заохочувати якомога більше жінок до керівництва в поліцейські та воєнні структури.
- Створювати волонтерські загони, групи, організації, які б діяли під гаслом: «Діти проти тероризму»(конкурси малюнків, письмових творів, обмін школярами-миротворцями).
- Створювати такі ЗМІ, які б були незалежними.
- ЗМІ  повинні триматися нейтралітету у висвітленні тероризму.
- Підтримати прийняття Закону України «Про незалежні засоби масової інформації», який урегулював би правові, економічні принципи їхньої діяльності.

     Лист
    малого школяра до…

Добридень, добрі люди!
  Коли ви добрі, то бажаєте миру, як і я. У моє віконце заглядають сонячні промінці, над моєю хатинкою пропливають кораблики-хмаринки.
  Учора мама принесла мені з лікарні манюсінького братика. У нього рожеві вушка і м’які ніжки. Я хочу, щоб він завжди тільки усміхався.
  Я бачив по телевізору, як помирають мої однолітки у країнах, де йде війна. Я вже розумію, яке страшне це слово. Навіщо підкладають вибухівки під школи і дитсадки, адже ж ми ще не встигли завинити?
 Дорослі, чому ви інколи бажаєте нашої смерті?
    Тероризм – це слово не дитяче,
   але забира життя дітей.
   Я боюсь, коли кричать і плачуть,
   Хай у мирі кожен з нас росте!
      Я люблю свою  вишиванкову  і калинову Україну, але мрію вчитися за кордоном. Для цього вивчаю англійську мову. Я мрію відвідати країну моїх мрій – Францію.
    Вже 4 роки займаюся писанкарством, яке допомагає  краще вивчити історію свого народу. Наукові роботи, п’єси, вірші, проза... Надіюся, що зовсім скоро зможу видати власну збірку творів.
     Мрію стати дипломатом, щоб допомагати вирішувати найскладніші проблеми людства. У класі я президент та лідер, відмінниця. На сьогодні займаюся написанням детективу про тонкощі та складність тероризму в Україні.

Анна Степаненко