На головну
Сторінка для членів Товариства  
Конкурс: Сьомий конкурс: Твори переможців та фіналістів Конкурсу  





Тероризм у світовому масштабі і проблеми дотримання прав людини: як боротися з тероризмом та як зменшити його рівень?


 Продовжувалася посадка на борт літака, я вже сидів на своєму місці і крізь скло ілюмінатору стежив за тим, як на сусідній смузі приземляється великий металевий птах. Раптом повіяло холодом, я повернув голову і побачив, що в салон літака зайшов чоловік східного типу зовнішності, його мужнє обличчя підкреслювала густа чорна борода та твердий гострий погляд, живі чорні очі кидали блискавки сторонами, немовби Зевс-громовержець з вершини Олімпу. Я помітив, що пасажири мимоволі похитнулися в сторону, побачивши його, в їх очах чітко простежувався страх та збентеження. Тим часом чоловік сів на своє місце та відкрив стару величезну книгу в гарному, шкіряному оправленні, посередині палітурки було красиве золоте тиснення арабськими ієрогліфами, я бачив таку книгу в музеї східних мистецтв – це священна книга мусульман – Коран. Ми здійнялися у повітря, атмосфера у салоні була напружена, я ж дивлячись у блакитні простори занурився у свої думки...
 Чому так? Чому останнім часом у словниковий запас більшості людства увійшли такі слова, як: “джихад”, “камікадзе”? Чому, йдучи вулицею, ми від хлопчаків, що граються, інколи чуємо “Аллах акбар!”, а не звичайне, але патріотичне “За Вітчизну!”? І це так, зараз майже кожен вам скаже, що джихад – це кровна помста, священна війна, що камікадзе – це смертники, які, йдучи з життя, забирають з собою ще кілька десятків або навіть сотень життів, кожний скаже, що Усама Бен Ладен – лідер організації “Алькаїда”. То ж що це таке? Відповідь проста, це те, що людство зараз вже назвало третьою Світовою війною – це війна з тероризмом. Це війна, в якій немає, ані переможців, ані тих, хто зазнав поразки, є лише жертви, тисячі невинних людей, серед яких жінки, діти. Майже кожен день ми дізнаємося про нові теракти із засобів масової інформації, кожен день слухаємо про нові жертви терору. Саме тому проблема боротьби з тероризмом стоїть зараз так гостро. Чому саме зараз, адже тероризм виник дуже давно. І ось тепер, коли світова спільнота стала на шлях інтеграції, коли у світі на першому місці стоїть дотримання прав і свобод людини, коли ми бачимо Європу без кордонів з єдиною системою навчання, єдиною грошовою одиницею. Тут раптово виникає така жорстока боротьба, боротьба невеликих, але небезпечних угруповувань, які мають свою ідеологічну, релігійну, політичну мету. Ця мета у них настільки сильна, настільки явна, що вони готові віддати за неї своє життя, вони готові битися до останнього. Крім того, їх мета відрізняється від нашої, як стверджує Захід, мета терористичних угруповувань заважає нам, руйнує той фундамент, що ми закладаємо для об’єднання. Ми кинули монетку і загадали орла, їм залишилася решка, але монета несподівано впала на ребро. Кажучи зараз слово тероризм, ми відразу уявляємо країни мусульманського світу: Іран, Ірак, Афганістан, Палестина, у будь-якому куточку планети, якщо запитати з чим асоціюється тероризм відразу скажуть, що з мусульманством. На всій планеті стверджують, що ісламський світ – колиска тероризму, стверджуючи це, ми ображаємо почуття гідності мусульман, породжуючи цим ще більше воїнів-шиїтів. Яскравим прикладом цього є нещодавні події, коли датські та французькі газети опублікували на шпальтах своїх газет карикатури на Аллаха, чим визвали сильний гнів у всього мусульманського світу. Адекватною є реакція ісламських людей, вибачитися за це, але це є наступ на свободу слова і права людини – стверджує західноєвропейська спільнота. А чи не здається вам, що це вже не є демократією, а є образою для сотень тисяч людей, насмішкою над чужою релігією. Це і є одною з причини виникнення терористичних угруповувань. Наше постійне бажання щось змінити, зробити так, щоб усі жили так як і ми. Ми забуваємо про те, що лінійкою не виміряєш масу, не можна усе підігнати під наші погляди. Тут згадується байка Л. Глібова “Лебідь, щука і рак”. Кожний тягне у свій бік, але ж віз стоїть на місці, так і в нашому випадку. То ж чи можна заганяти всіх в одну упряжку? Гадаю, ні. Так обумовила історія, так обумовила природа – у кожної країни свій історичний шлях, у кожної людини – своя система цінностей. Не може сильний, хижий лев жити в одній клітці зі стрункою, граціозною антилопою. Не можна просто взяти і зламати чиюсь систему цінностей, не можна просто так на неї “начхати” і встановити свої порядки, цим шляхом можна прийти лише до збройного конфлікту, до кровопролиття.А цим ми порушуємо власні принципи свободи, цим же ми створюємо нові радикально налаштовані течії. Пам’ятаєте Біблію, коли люди вирішили побудувати височезну башту, аж до хмар, щоб спілкуватися з Богом. Але Бог дав їм різні мови, і вони перестали один одного розуміти. Вони так і не змогли побудувати башту, будівництво припинилося. А, можливо, зараз ми намагаємося добудувати ту старезну башту? Добудувати, не розуміючи один одного, балакаючи на різних мовах. Можливо краще знайти спільну мову, зруйнувати стару та закласти новий фундамент нової башти?
 Звичайно, що релігійні, політичні, ідеологічні мотиви є підставою для терактів. Але в той же час це є прикриттям, прикриттям людської жадоби. Бажання розбагатіти, використовуючи при цьому чужі почуття та емоції, здатне переступити через людські життя. Гроші є однією з рушійних сил тероризму, саме мета деяких мати ще більше грошей і не дає закінчитися цій війні. Продаючи зброю, вирощуючи наркотичні рослини на території ісламських країн і розповсюджуючи їх по всьому світі, контролюючи ринок “чорного золота”, жадібні збільшують свої банківські рахунки. Все це є причинами зародження постійних збройних конфліктів і виникнення відповідних терористичних груп. Саме тому, говорячи про боротьбу з тероризмом, необхідно перш за все виявляти тих, хто є інвесторами такої прибуткової справи, як війна. Ми неодноразово бачили в історії, що між двома воюючими сторонами є третя, непомітна сторона, якій це вигідно, яка робить зусилля, щоб продовжити війну, щоб покращити власне становище.
 На даний момент шаленими темпами розвиваються системи захисту та попередження терактів, активно займається цим Північноатланчтиний альянс, проводячи брифінги, створюючи концепції форм і методів боротьби з терористами, запроваджуючи новітні досягнення техніки, але, не зважаючи на все це, рівень тероризму не падає. Це навпаки заставляє терористів шукати нові методи організації терактів, що вдається доволі часто. Терористи вигадую нові більш сильні, більш ефективні засоби для знищення “невірних”. Так на останньому брифінгу НАТО, присвяченому боротьбі з тероризмом, постійно йшла мова про покращення технічної бази літаків дальнього радіолокаційного виявлення, за допомогою яких вдалося чудово впоратися з поставленими завданнями під час чемпіонату Європи по футболу в 2004 році, Олімпійських та Паралімпійських іграх у Афінах. У військовій концепції НАТО захисту від тероризму сформований висновок, що військові операції НАТО із оборони мають чотири функції: антитерористична діяльність (захисні/пасивні заходи), ліквідація наслідків терактів, контртерористична діяльність (активні заходи) і військова співпраця. Безумовно це необхідні функції і треба покращувати захист, але поряд із цим необхідно шукати й інші шляхи виходу із обставин, що склалися. Постійно йде полювання за членами організацій, за їх духовними лідерами, але духовний лідер – то є душа терористичного світу. Ми з вами знаємо, що душа не вмирає, а саме тому виявлення і ліквідація духовного лідера хоча і є кроком вперед, але не дає бажаного результату, тобто завершення конфлікту. Можливо необхідно знайти головну артерію цієї складної системи. Знайшовши її, можна покінчити з глобальним тероризмом. Не секрет, що ця артерія не одна, їх декілька - і всі вони дуже сильні. Якщо ми хочемо, щоб невинні людини перестали гинути, ми мусимо взятися за цю складну справу. Крім того, необхідно включити у концепцію можливість розв’язання конфлікту шляхом знаходження спільної мови. Якщо глибше розібратися, можливо, знайдеться
щось спільне у обох країн, що значно полегшить пошук виходу із досить складної ситуації. Для цього треба створювати групи психологів, знавців
ісламської релігії, ідеології, які будуть допомагати глибше розібратися в справжніх причинах терору. Необхідно якнайглибше вивчити явище тероризму треба зрозуміти його, і тоді можна буде казати про шляхи і методи його вирішення. Давно відомо, якщо хочеш щось підкорити собі, вивчи його структуру, дізнайся як з цим поводитися, тоді ти зможеш це зрозуміти і знайти правильне рішення. Саме здатність свідомо мислити і є невід’ємною рисою людини, завдяки якій людина є творцем своєї долі. А доки ми будемо знищувати терористів фізично, доти вони будуть нам протидіяти, доти будуть людські жертви...
  Величезна вогняна куля опускалася за горизонт. Усе налилося червоним кольором. Білий колір літака змінився на багряний. Я озирнувся навкруги, мені стало моторошно, всі пасажири знаходилися в стані очікування чогось незвичайного. Спокійним залишався лише той араб, який мовчки читав Коран. До приземлення залишалося хвилин двадцять, літак поступово почав зменшувати висоту. Атмосфера в салоні все одно залишалася напруженою. Я побачив чоловіка, який міцно ухопився за своє сидіння і великими очима дивився у невидиму точку, перевівши погляд у сторону я побачив матір, яка міцно тримала свого сина за руку і час від часу дивилася на нього очами повними кохання з маленькою долею болю. Але час минав і нічого не траплялося. Було чути, як літак випускає шасі і плавно опускається на землю. Нарешті він зупинився, подали трап, із сотні грудей вирвався подих свободи і безпеки. Я вийшов з літака і спостерігав за тим самим чоловіком із східним типом зовнішності. В аеропорту на нього чекала дружина і маленька дочка, він підійшов, ніжно поцілував дружину та взяв на руки маленьку доньку, їх обличчя були щасливі. Я посміхнувся і подумав: “Як було добре, коли б ніхто не боявся подорожувати літаком чи просто вийти на вулицю, сходити в місця громадського відпочинку, де ти знаєш, що знаходишся в повній безпеці”...

Валентин Булганін