Другий Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари

Другий Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується  скасування смертної кари



        Прийнятий резолюцією 44/128 Генеральної Асамблеї від 15 грудня 1989 року



  { Про приєднання до Протоколу див. Закон  N 756-V ( 756-16 ) від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.297 } 



                                                Офіційний переклад



     Держави - учасниці цього Протоколу,

     уважаючи, що  скасування  смертної  кари   сприяє   зміцненню людської гідності й прогресивному розвиткові прав людини;

     посилаючися на  статтю  3  Загальної  декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року ( 995_015 ), і статтю 6 Міжнародного пакту  про  громадянські  і політичні права,  прийнятого 16 грудня 1966 року ( 995_043 );

     відзначаючи, що  формулювання статті 6 Міжнародного пакту про громадянські і   політичні   права  (  995_043  ),  що  стосується скасування  смертної  кари,   є   вагомим   свідченням   бажаності скасування;

     будучи переконаними в тому, що всі заходи стосовно скасування смертної кари мають розглядатись як прогрес у  забезпеченні  права на життя;

     бажаючи при  цьому  взяти  міжнародне  зобов'язання  стосовно скасування смертної кари;

     домовилися про таке:

Стаття 1

     1. Жодну особу,  яка  перебуває  під  юрисдикцією  держави  - учасниці цього Протоколу, не буде страчено.

     2. Кожна  держава-учасниця вживає всіх необхідних заходів для скасування смертної кари в межах своєї юрисдикції.

Стаття 2

     1. Жодні застереження до цього Протоколу не дозволяються,  за винятком  застереження,  яке  зроблено  під  час  ратифікації  або приєднання і яке передбачає застосування смертної кари  у  воєнний час  після  визнання вини в скоєнні у воєнний час найбільш тяжкого злочину воєнного характеру.

     2. Держава-учасниця,  яка робить таке застереження,  під  час ратифікації   або  приєднання  повідомляє  Генеральному  секретарю Організації   Об'єднаних   Націй   відповідні   положення    свого національного законодавства, що застосовується у воєнний час.

     3. Держава-учасниця,    яка    зробила   таке   застереження, повідомляє Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй про будь-який  початок  або  припинення  стану  війни  стосовно  своєї території.

Стаття 3

     Держави - учасниці цього Протоколу  включають  до  доповідей, які  вони подають Комітетові з прав людини відповідно до статті 40 Пакту (  995_043  ),  інформацію  про  заходи,  ужиті   ними   для реалізації цього Протоколу.

Стаття 4

     Що стосується  держав  -  учасниць  Пакту  (  995_043 ),  які зробили застереження  відповідно  до  статті  41,  то  компетенція Комітету з прав людини отримувати й розглядати повідомлення,  коли будь-яка держава-учасниця стверджує,  що інша держава-учасниця  не виконує   своїх   зобов'язань,   поширюється  на  положення  цього Протоколу,  якщо заінтересована держава-учасниця  не  заявила  про протилежне в момент ратифікації або приєднання.

Стаття 5

     Що стосується   держав  -  учасниць  першого  Факультативного протоколу до  Міжнародного  пакту  про  громадянські  і  політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 року ( 995_086 ),  то компетенція Комітету  з  прав  людини  отримувати  й  розглядати  повідомлення окремих осіб, які знаходяться під його юрисдикцією, поширюється на положення цього Протоколу, якщо заінтересована держава-учасниця не зробила заяви про протилежне в момент ратифікації або приєднання.

Стаття 6

     1. Положення  цього  Протоколу  застосовуються  як  додаткові положення до Пакту ( 995_043 ).

     2. Без шкоди можливості внесення застереження  відповідно  до статті  2  цього  Протоколу право,  гарантоване пунктом 1 статті 1 цього Протоколу,  не підлягає будь-якому  звуженню  відповідно  до статті 4 Пакту ( 995_043 ).

Стаття 7

ПереглядПричіплений файлРозмір
Другий Факультативний протокол.doc38 КБ

Закрити