Другий Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари
Другий Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари
Прийнятий резолюцією 44/128 Генеральної Асамблеї від 15 грудня 1989 року
{ Про приєднання до Протоколу див. Закон N 756-V ( 756-16 ) від 16.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.297 }
Офіційний переклад
Держави - учасниці цього Протоколу,
уважаючи, що скасування смертної кари сприяє зміцненню людської гідності й прогресивному розвиткові прав людини;
посилаючися на статтю 3 Загальної декларації прав людини, прийнятої 10 грудня 1948 року ( 995_015 ), і статтю 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 року ( 995_043 );
відзначаючи, що формулювання статті 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права ( 995_043 ), що стосується скасування смертної кари, є вагомим свідченням бажаності скасування;
будучи переконаними в тому, що всі заходи стосовно скасування смертної кари мають розглядатись як прогрес у забезпеченні права на життя;
бажаючи при цьому взяти міжнародне зобов'язання стосовно скасування смертної кари;
домовилися про таке:
Стаття 1
1. Жодну особу, яка перебуває під юрисдикцією держави - учасниці цього Протоколу, не буде страчено.
2. Кожна держава-учасниця вживає всіх необхідних заходів для скасування смертної кари в межах своєї юрисдикції.
Стаття 2
1. Жодні застереження до цього Протоколу не дозволяються, за винятком застереження, яке зроблено під час ратифікації або приєднання і яке передбачає застосування смертної кари у воєнний час після визнання вини в скоєнні у воєнний час найбільш тяжкого злочину воєнного характеру.
2. Держава-учасниця, яка робить таке застереження, під час ратифікації або приєднання повідомляє Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй відповідні положення свого національного законодавства, що застосовується у воєнний час.
3. Держава-учасниця, яка зробила таке застереження, повідомляє Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй про будь-який початок або припинення стану війни стосовно своєї території.
Стаття 3
Держави - учасниці цього Протоколу включають до доповідей, які вони подають Комітетові з прав людини відповідно до статті 40 Пакту ( 995_043 ), інформацію про заходи, ужиті ними для реалізації цього Протоколу.
Стаття 4
Що стосується держав - учасниць Пакту ( 995_043 ), які зробили застереження відповідно до статті 41, то компетенція Комітету з прав людини отримувати й розглядати повідомлення, коли будь-яка держава-учасниця стверджує, що інша держава-учасниця не виконує своїх зобов'язань, поширюється на положення цього Протоколу, якщо заінтересована держава-учасниця не заявила про протилежне в момент ратифікації або приєднання.
Стаття 5
Що стосується держав - учасниць першого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16 грудня 1966 року ( 995_086 ), то компетенція Комітету з прав людини отримувати й розглядати повідомлення окремих осіб, які знаходяться під його юрисдикцією, поширюється на положення цього Протоколу, якщо заінтересована держава-учасниця не зробила заяви про протилежне в момент ратифікації або приєднання.
Стаття 6
1. Положення цього Протоколу застосовуються як додаткові положення до Пакту ( 995_043 ).
2. Без шкоди можливості внесення застереження відповідно до статті 2 цього Протоколу право, гарантоване пунктом 1 статті 1 цього Протоколу, не підлягає будь-якому звуженню відповідно до статті 4 Пакту ( 995_043 ).
Стаття 7