Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права

Факультативний протокол

    до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права



        ( Про приєднання до Факультативного протоколу див. Постанову ВР N 582-XII ( 582-12 ) від 25.12.90 ) 



     Набуття чинності для України: 25 жовтня 1991 р. 

    

 Держави-учасниці цього Протоколу,

     беручи  до уваги, що для подальшого досягнення мети Пакту про громадянські   та   політичні   права  (далі  іменується  Пакт)  і здійснення  його постанов було б доцільно надати Комітетові з прав людини, створюваному на підставі частини IV Пакту (далі іменується Комітет), можливість приймати і розглядати, як передбачено в цьому Протоколі,  повідомлення від окремих осіб, які твердять, що вони є жертвами порушень якогось із прав, викладених у Пакті,

     погодилися про нижченаведене:

Стаття 1

     Держава-учасниця  Пакту,  яка стає учасницею цього Протоколу, визнає компетенцію Комітету приймати і розглядати повідомлення від осіб, які підпадають під його юрисдикцію і які твердять, що вони є жертвами  порушень  певною  Державою-учасницею  якогось  із  прав, викладених  у  Пакті. Жодне повідомлення не приймається Комітетом, якщо  воно  стосується  Держави-учасниці Пакту, яка не є учасницею цього Протоколу.

Стаття 2

     За умови додержання положень статті 1 особи, які твердять, що якесь  із  їхніх  прав,  перелічених у Пакті, було порушене, і які вичерпали  всі  наявні  внутрішні засоби правового захисту, можуть подати на розгляд Комітету письмові повідомлення. 

Стаття 3

     Комітет  може  визнати неприйнятним кожне подане згідно з цим Протоколом  повідомлення,  що  є анонімним або яке, на його думку, становить собою зловживання правом на подання таких повідомлень чи несумісне з положеннями Пакту.

Стаття 4

     1.  За  умови  додержання  положень статті 3 Комітет доводить кожне  подане  йому згідно з цим Протоколом повідомлення до відома Держави-учасниці  Протоколу,  що,  як твердиться, порушує якесь із положень Пакту.

     2.  Держава,  яка одержала оповіщення, протягом шести місяців подає  Комітетові  письмові  пояснення чи заяви, що роз'яснюють це питання  і будь-які заходи, якщо такі мали місце, яких могла вжити ця держава.

Стаття 5

     1.   Комітет  розглядає  одержані  згідно  з  цим  Протоколом повідомлення  з  урахуванням  усіх  письмових  даних, поданих йому окремою особою та зацікавленою Державою-учасницею.

     2.  Комітет не розглядає ніяких повідомлень від осіб, поки не переконається в тому, що:

     a) це саме питання не розглядається згідно з іншою процедурою міжнародного розгляду чи врегулювання;

     b)  ця особа вичерпала всі доступні внутрішні засоби правного захисту.

     Це  правило  не  діє  у тих випадках, коли застосування таких засобів невиправдано затягується.

     3.  При  розгляді повідомлень, передбачуваних цим Протоколом, Комітет проводить закриті засідання.

     4.    Комітет    повідомляє   свої   міркування   відповідній Державі-учасниці й особі.

Стаття 6

     Комітет включає  до  своєї  щорічної  доповіді,  передбаченої статтею  45 Пакту,  короткий звіт про свою діяльність згідно з цим Протоколом.

Стаття 7

     Надалі  до  досягнення  мети  резолюції  1514 (XV), прийнятої Генеральною  Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 14 грудня 1960 року щодо Декларації про надання незалежності колоніальним країнам і  народам,  положення  цього  Протоколу ніяким чином не обмежують права  подавати петиції, наданого цим народам Статутом Організації Об'єднаних  Націй ( 995_010 ) та іншими міжнародними конвенціями і документами  Організації  Об'єднаних  Націй  та її спеціалізованих установ.

Стаття 8

ПереглядПричіплений файлРозмір
Факультативний протокол.doc40.5 КБ

Закрити