Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання

     1. Кожна  держава-сторона  вживає  таких заходів,  які можуть стати необхідними для встановлення її  юрисдикції  щодо  злочинів, зазначених у статті 4, у таких випадках:

     а) коли злочини вчинені на будь-якій території,  що перебуває під її юрисдикцією,  або на борту морського чи повітряного  судна, зареєстрованого в даній державі;

     b) коли гаданий злочинець є громадянином даної держави;

     с) коли жертва є  громадянином  даної  держави  і  якщо  дана держава вважає це за доцільне.

     2. Кожна держава-сторона вживає  таких  заходів,  які  можуть стати  необхідними,  щоб  встановити  свою  юрисдикцію  щодо таких злочинів у випадках, коли гаданий злочинець перебуває на будь-якій території  під  її  юрисдикцією  й  вона  не  видає його згідно зі статтею 8 будь-якій з держав, зазначених у пункті 1 цієї статті.

     3. Ця Конвенція не виключає здійснення будь-якої кримінальної юрисдикції згідно з внутрішнім законодавством.

Стаття 6

     1. Переконавшись після розгляду наявної у неї інформації,  що обставини цього вимагають, будь-яка держава-сторона,  на території якої перебуває особа,  яка підозрюється у вчиненні  будь-якого  із злочинів,  зазначених  у  статті  4,  бере її під варту або вживає інших юридичних заходів,  що забезпечують її  присутність.  Взяття під   варту   та   інші  подібні  заходи  здійснюються  згідно  із законодавством даної держави,  але можуть тривати тільки  протягом часу,  необхідного для того, щоб провести кримінально-процесуальні дії у справі видачі.

     2. Така  держава  негайно  проводить  попереднє розслідування фактів.

     3. Будь-якій  особі,  яка  перебуває  під  вартою на підставі пункту 1 цієї статті,  надається сприяння в негайному встановленні контакту   з   найближчим  відповідальним  представником  держави, громадянином  якої  вона  є,  або,  якщо   вона   є   особою   без громадянства, -  з  представником  тієї держави,  де вона звичайно проживає.

     4. Коли  держава  згідно з цією статтею бере яку-небудь особу під варту,  вона негайно повідомляє держави,  зазначені в пункті 1 статті  5,  про  факт  перебування  такої  особи під вартою та про обставини,  що стали підставою  для  її  затримання.  Держава,  що проводить  попереднє  розслідування,  передбачене  в пункті 2 цієї статті, негайно повідомляє про одержані нею дані,  зазначені вище, державам і сповіщає, чи має вона намір здійснити свою юрисдикцію.

 Стаття 7

     1. Держава-сторона,  на  території  якої  виявлено особу,  що перебуває  під  її  юрисдикцією,  яка  підозрюється   у   вчиненні будь-якого  із  злочинів,  зазначених  у  статті  4,  у  випадках, передбачених статтею 5,  якщо вона не видає злочинця, передає дану справу своїм компетентним властям для судового переслідування.

     2. Ці власті приймають рішення саме таким чином,  як і в разі будь-якого  звичайного  злочину  серйозного  характеру  згідно  із законодавством цієї держави.  У випадках,  передбачених у пункті 2 статті  5,  вимоги,  що  висуваються  до  доказів,  необхідних для судового переслідування й засудження,  ні в якому разі не  є  менш суворими,  ніж  ті,  що  застосовуються  у випадках,  зазначених у пункті 1 статті 5.

     3. Будь-якій особі,  щодо якої здійснюється розгляд у зв'язку з будь-яким із  злочинів,  зазначених  у  статті  4,  гарантується справедливе поводження на всіх стадіях розгляду.

 Стаття 8

ПереглядПричіплений файлРозмір
Конвенція проти катувань.doc93 КБ

Закрити