Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання

     1. Ця  Конвенція  набуває  чинності  на  тридцятий день після здачі   на   зберігання   Генеральному   секретареві   Організації Об'єднаних  Націй  двадцятої  ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

     2. Для   кожної  держави,  яка  ратифікує  цю  Конвенцію  або приєднається  до  неї  після   здачі   на   зберігання   двадцятої ратифікаційної  грамоти чи документа про приєднання,  ця Конвенція набуває чинності на тридцятий день після здачі  на  зберігання  її власної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

Стаття 28

     1. Будь-яка держава під час підписання  чи  ратифікації  цієї Конвенції  або  приєднання до неї може заявити про те,  що вона не визнає компетенцію Комітету, визначену в статті 20.

     2. Будь-яка держава-сторона, що зробила застереження згідно з пунктом   1   цієї   статті,  може  в  будь-який  час  зняти  свої застереження,   сповістивши   про   це   Генерального    секретаря Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 29

     1. Будь-яка держава-сторона цієї Конвенції може запропонувати поправку  й  подати  її   Генеральному   секретареві   Організації Об'єднаних  Націй.  Генеральний  секретар  надсилає  таку поправку державам-сторонам з проханням повідомити  йому,  чи  висловлюються вони  за скликання конференції держав-сторін з метою розгляду цієї пропозиції і проведення по ній голосування. Якщо протягом чотирьох місяців з дати надсилання  такого  листа  принаймні  одна  третина держав-сторін   висловиться   за   таку  конференцію,  Генеральний секретар скликає конференцію  під  егідою  Організації  Об'єднаних Націй.  Будь-яку поправку,  прийняту більшістю держав-сторін,  які присутні й голосують  на  цій  конференції,  Генеральний  секретар надсилає всім державам-сторонам на затвердження.

      2. Поправка,  прийнята  згідно  з  пунктом  1  цієї  статті, набуває чинності після того,  як дві  третини  держав-сторін  цієї Конвенції  повідомлять  Генерального  секретаря про прийняття ними даної поправки згідно зі своїми конституційними процедурами.

     3. Коли    поправки    набувають    чинності,   вони   стають обов'язковими для тих держав-сторін,  які їх прийняли, а для інших держав-сторін   залишаються   обов'язковими   ті   положення  цієї Конвенції і будь-які попередні поправки, які були ними прийняті.

Стаття 30

     1. Будь-який спір між двома або кількома  державами-сторонами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, який не може бути вирішено шляхом переговорів,  передається на  прохання  однієї  зі сторін  на  арбітраж.  Якщо  протягом шести місяців з дати подання прохання про арбітраж  сторонам  не  вдалося  досягти  згоди  щодо організації  арбітражу,  на прохання будь-якої зі сторін спір може бути    переданий  в   Міжнародний   Суд  згідно  зі Статутом Суду ( 995_010 ).

     2. Кожна  держава  під  час  підписання  чи  ратифікації цієї Конвенції або при приєднанні до неї може заявити про те,  що  вона не вважає себе зв'язаною зобов'язаннями, положеннями пункту 1 цієї статті. Інші  держави-сторони   не  будуть  зв'язані   положеннями пункту 1  цієї статті щодо будь-якої держави-сторони,  яка зробила таке застереження.

     3. Будь-яка держава-сторона,  яка зробила застереження згідно з  пунктом  2  цієї  статті,  може  в  будь-який  час  зняти  своє застереження,    сповістивши   про   це   Генерального   секретаря Організації Об'єднаних Націй.

Стаття З1

ПереглядПричіплений файлРозмір
Конвенція проти катувань.doc93 КБ

Закрити