Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

     1. Держави,  які беруть участь у цьому Пакті,  визнають право кожної людини на освіту.  Вони  погоджуються,  що  освіта  повинна спрямовуватись  на  повний розвиток людської особи та усвідомлення її гідності і повинна зміцнювати повагу до прав людини і  основних свобод.  Вони,  далі,  погоджуються в тому, що освіта повинна дати можливість усім бути корисними  учасниками  вільного  суспільства, сприяти  взаєморозумінню,  терпимості і дружбі між усіма націями і всіма расовими,  етнічними та релігійними групами і сприяти роботі Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру.

     2. Держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають, що для повного здійснення цього права:

     а) початкова освіта повинна бути обов'язкова і безплатна  для всіх;

     b) середня   освіта   в   її   різних    формах,    включаючи професійно-технічну   середню  освіту,  повинна  бути  відкрита  і зроблена доступною для всіх шляхом вжиття всіх необхідних  заходів і, зокрема, поступового запровадження безплатної освіти;

     с) вища освіта повинна бути зроблена однаково  доступною  для всіх  на  основі  здібностей кожного шляхом вжиття всіх необхідних заходів і, зокрема, поступового запровадження безплатної освіти;

     d) елементарна     освіта     повинна    заохочуватися    або інтенсифікуватися по можливості для тих,  хто не  проходив  чи  не закінчив повного курсу початкової освіти;

     е) має  активно  проводитися  розвиток   мережі   шкіл   усіх ступенів,  повинна бути встановлена задовільна система стипендій і повинні постійно  поліпшуватися  матеріальні  умови  викладацького персоналу.

     3. Держави,  які беруть участь у цьому Пакті,  зобов'язуються поважати   свободу  батьків  і  у  відповідних  випадках  законних опікунів обирати для своїх дітей не тільки запроваджені державними властями школи, а й інші  школи,  що  відповідають  тому  мінімуму вимог щодо освіти,  який  може  бути  встановлено  чи  затверджено державою, і забезпечувати релігійне та  моральне  виховання  своїх дітей відповідно до власних переконань.

     4. Ніяка   частина  цієї  статті  не  повинна  тлумачитись  у розумінні приниження свободи окремих осіб  та  установ  створювати навчальні  заклади  і керувати ними при незмінній умові додержання принципів,  викладених у пункті  1  цієї  статті,  і  вимоги,  щоб освіта,  яку  дають  у  таких  закладах, відповідала тому мінімуму вимог, що його може бути встановлено державою.

Стаття 14

     Кожна держава,  яка бере участь у цьому Пакті і  яка  на  час свого  вступу до числа учасників не змогла встановити на території своєї метрополії або на інших територіях,  що перебувають під   її юрисдикцією,    обов'язкової    безплатної    початкової   освіти, зобов'язується протягом двох років виробити і  прийняти  докладний план  заходів для поступового втілення у життя - протягом розумної кількості років,  яка повинна бути  зазначена  в  цьому  плані,  - принципу обов'язкової безплатної загальної освіти.

Стаття 15

     1. Держави,  які беруть участь у цьому Пакті,  визнають право кожної людини на:

     а) участь у культурному житті;

     b) користування  результатами  наукового   прогресу   та   їх практичне застосування;

     с) користування захистом моральних і матеріальних  інтересів, що  виникають  у зв'язку з будь-якими науковими,  літературними чи художніми працями, автором яких вона є.

     2. Заходи,  яких повинні вживати держави-учасниці цього Пакту для  повного  здійснення  цього  права,  включають   ті,   які   є необхідними  для охорони,  розвитку і поширення досягнень науки та культури.

     3. Держави,  які беруть участь у цьому Пакті,  зобов'язуються поважати свободу,  безумовно необхідну для наукових  досліджень  і творчої діяльності.

     4. Держави,  які  беруть  участь  у  цьому  Пакті,   визнають користь,  що  її дають заохочення і розвиток міжнародних контактів та співробітництва в науковій і культурній галузях.

Частина IV

Стаття 16


Закрити