Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

     1. Нікого   не   можуть,   держати   в   рабстві:  рабство  і работоргівля забороняються в усіх їх видах.

     2. Нікого не можуть держати в підневільному стані.

     3. а) Нікого   не  можуть  приневолювати  до  примусової   чи обов'язкової праці;

     b) в тих країнах,  де у  вигляді  покарання  за  злочин  може призначатися  позбавлення  волі,  зв'язане  з каторжними роботами, пункт 3 (а) не  вважається  перешкодою  для  виконання   каторжних робіт за вироком компетентного суду, що призначив таке покарання;

     с) терміном "примусова чи обов'язкова праця" в  цьому  пункті не охоплюється:

     і) будь-яка не згадана в  підпункті  (b)  робота  чи  служба, котру,  як  правило,  повинна  виконувати  особа,  що  перебуває в ув'язненні на підставі законного розпорядження  суду,  або  особа, умовно звільнена від такого ув'язнення;

     іі) будь-яка служба військового характеру,  а в тих  країнах, де  визнається  відмовлення  від військової служби з політичних чи релігійно-етичних мотивів,  будь-яка служба,  передбачена  законом для осіб, що відмовляються від військової служби з таких мотивів;

     ііі) будь-яка служба,  обов'язкова у  випадках  надзвичайного становища або лиха, що загрожують життю чи благополуччю населення;

     iv) будь-яка  робота  чи  служба,  що  входять  до  звичайних громадських обов'язків.

Стаття 9

     1. Кожна   людина   має   право   на   свободу   та  особисту недоторканність. Нікого не може бути піддано свавільному арешту чи триманню  під вартою. Нікого не може бути позбавлено волі  інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури,  які  встановлено законом.

     2. Кожному заарештованому повідомляються при  арешті  причини його  арешту  і  в  терміновому  порядку  повідомляється  будь-яке пред'явлене йому обвинувачення.

     3. Кожна   заарештована   або   затримана   за   кримінальним обвинуваченням особа в терміновому порядку доставляється до  судді чи   до   іншої   службової   особи,   якій   належить за  законом право здійснювати судову  владу,  і має право на  судовий  розгляд протягом розумного  строку або на звільнення.  Тримання під вартою осіб,  які  чекають  судового  розгляду,  не  має  бути  загальним правилом,  але  звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій явки на суд,  явки на судовий розгляд у  будь-якій  іншій його стадії і, в разі необхідності, явки для виконання вироку.

     4. Кожному, хто позбавлений волі внаслідок арешту чи тримання під вартою,  належить право на розгляд його справи у суді, щоб цей суд   міг   невідкладно    винести    постанову   щодо  законності його затримання  і   розпорядитися   про   його  звільнення,  якщо затримання є незаконним.

     5. Кожен,  хто був жертвою незаконного арешту чи тримання лід вартою, має право на компенсацію, якій надано позовної сили. 

Стаття 10

     1. Всі  особи,  позбавлені  волі,  мають  право  на   гуманне поводження і поважання гідності, властивої людській особі.

     2. а)  Обвинувачені  у  випадках,   коли   немає   виняткових обставин,  поміщаються  окремо  від  засуджених,  і їм   надається окремий режим, що відповідає їх статусу незасуджених осіб.

     b) обвинувачені  неповнолітні відокремлюються від повнолітніх і в найкоротший строк доставляються до суду для винесення рішення.

     3. Пенітенціарною    системою    передбачається   режим   для ув'язнених,  істотною метою якого є  їх  виправлення  і  соціальне перевиховання.  Неповнолітні  правопорушники  відокремлюються  від повнолітніх,  і їм  надається  режим,  що  відповідає  їх  віку  і правовому статусу.

Стаття 11

     Ніхто не може бути позбавлений волі на тій лише підставі,  що він не в змозі виконати якесь договірне зобов'язання.

Стаття 12

ПереглядПричіплений файлРозмір
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.doc114.5 КБ

Закрити