Перший Протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини

Перший Протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (1)

Париж, 20.III.1952

           (Протокол ратифіковано Законом N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97) 

_______________     

(1) Назви  статей  включено  та текст доповнено відповідно до положень Протоколу N 11 ( 994_536 ) (ETS N 155) з моменту набрання ним чинності.



     Уряди держав-членів Ради Європи, які підписали цей Протокол, сповнені рішучості    вжити    заходів    для    колективного забезпечення  здійснення деяких прав і свобод,  які не включені до розділу I Конвенції про  захист прав  людини  та  основних  свобод ( 995_004 ),  підписаної  в  Римі  4  листопада  1950  року  (далі "Конвенція"),

     домовилися про таке:

Стаття 1 

Захист права власності

     Кожна фізична або юридична особа  має  право  мирно  володіти своїм майном.  Ніхто не може бути позбавлений свого майна   інакше як в інтересах суспільства і на умовах,  передбачених законом  або загальними принципами міжнародного права.

     Проте попередні положення жодним  чином  не  обмежують  право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю  за  користуванням  майном  відповідно  до загальних  інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 2

Право на освіту

     Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій,  узятих нею на себе в галузі освіти і навчання,  поважає  право  батьків  забезпечувати  таку  освіту  і навчання відповідно до своїх релігійних і світоглядних переконань.

Стаття 3 

Право на вільні вибори

     Високі Договірні   Сторони  зобов'язуються  проводити  вільні вибори з розумною  періодичністю  шляхом  таємного  голосування  в умовах,  які  забезпечуватимуть  вільне  вираження  думки народу у виборі законодавчого органу.

Стаття 4 (2)

Територіальне застосування

     Будь-яка Висока Договірна Сторона  може  при  підписанні  або ратифікації   чи  будь-коли  після  цього  надіслати  Генеральному секретареві  Ради  Європи  заяву,   в   якій   зазначаються   межі застосування   нею  положень  цього  Протоколу  до  територій,  що зазначені в цій заяві і за міжнародні  відносини  яких  вона  несе відповідальність.

     Будь-яка Висока Договірна Сторона,  яка  надіслала  заяву  на підставі попередньої частини,  може час від часу робити інші заяви про  зміну  умов  будь-якої  попередньої   заяви   чи   припинення застосування положень цього Протоколу щодо будь-якої території.

     Заява, зроблена згідно з цією статтею,  вважається такою,  що зроблена відповідно до пункту 1 статті 56 Конвенції ( 995_004 ).

_______________     

(2) Текст  із  поправками,  внесеними  відповідно до положень Протоколу N 11 ( 994_536 ) (ETS N 155).

Стаття 5

Зв'язок із Конвенцією

     Високі Договірні Сторони розглядають положення статей 1, 2, 3 і 4  цього Протоколу як додаткові статті Конвенції ( 995_004 ),  і всі положення Конвенції застосовуються відповідно.

Стаття 6 

Підписання та ратифікація

     Цей Протокол відкритий для підписання  членами  Ради  Європи, які підписали Конвенцію ( 995_004 ); він ратифікується одночасно з ратифікацією Конвенції або після її ратифікації.  Протокол набирає чинності  після  здачі на зберігання десяти ратифікаційних грамот. Для тих держав,  які підписали цей Протокол і які ратифікуватимуть його після набрання ним чинності,  Протокол набирає чинності з дня здачі на зберігання їхніх ратифікаційних грамот.

     Ратифікаційні грамоти  здаються  на  зберігання  Генеральному секретареві Ради Європи, який повідомляє всіх членів Ради про тих, хто здійснив ратифікацію.

     Вчинено в  Парижі  двадцятого  дня  березня  місяця 1952 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними,  в одному примірнику,  який зберігатиметься в архіві Ради Європи.  Генеральний секретар надсилає засвідчені копії цього Протоколу кожному урядові, який його підписав.

ПереглядПричіплений файлРозмір
Перший Протокол.doc32.5 КБ

Закрити