Загальна декларація прав людини

Загальна декларація прав людини 

                          

  Преамбула



     Беручи до  уваги,  що  визнання  гідності,  яка властива всім членам людської сім'ї,  і рівних та невід'ємних їх прав є  основою свободи, справедливості та загального миру: і

     беручи до уваги,  що зневажання і нехтування  правами  людини призвели до варварських актів,  які обурюють совість людства, і що створення такого світу,  в якому люди будуть мати свободу слова  і переконань  і  будуть  вільні  від страху і нужди,  проголошено як високе прагнення людей; і

     беручи до уваги,  що необхідно,  щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися  як  до  останнього  засобу до повстання проти тиранії і гноблення; і

     беручи до  уваги,  що  необхідно  сприяти  розвиткові дружніх відносин між народами; і

     беручи до  уваги,  що  народи  Об'єднаних Націй підтвердили в Статуті ( 995_010 ) свою віру в основні права людини, в гідність і цінність  людської  особи  і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і  поліпшенню  умов  життя при більшій свободі; і

     беручи до уваги,  що держави-члени  зобов'язались  сприяти  у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй загальній повазі і додержанню прав людини і основних свобод; і

     беручи до  уваги,  що загальне розуміння характеру цих прав і свобод  має  величезне  значення  для  повного   виконання   цього зобов'язання;

                     

  Генеральна Асамблея проголошує цю



     Загальну декларацію прав людини  як  завдання,  до  виконання якого  повинні прагнути всі народи і всі держави з тим,  щоб кожна людина і кожний  орган  суспільства,  завжди  маючи  на  увазі  цю Декларацію,  прагнули  шляхом  освіти сприяти поважанню цих прав і свобод  і  забезпеченню,   шляхом   національних   і   міжнародних прогресивних   заходів,   загального   і  ефективного  визнання  і здійснення їх як серед народів держав-членів  Організації,  так  і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.



                             Стаття 1



     Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.  Вони  наділені  розумом  і  совістю  і  повинні  діяти  у відношенні один до одного в дусі братерства.



                             Стаття 2



     Кожна людина   повинна   мати   всі   права  і  всі  свободи, проголошені цією Декларацією,  незалежно від раси,  кольору шкіри, статі,   мови,   релігії,   політичних   або   інших   переконань, національного чи соціального походження,  майнового, станового або іншого становища.

     Крім того,  не повинно  проводитися  ніякого  розрізнення  на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни  або території,  до якої людина належить,  незалежно від того, чи є  ця територія   незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.



                             Стаття 3



     Кожна людина має право на життя,  на свободу  і  на  особисту недоторканність.



                             Стаття 4



     Ніхто не  повинен  бути  в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.



                             Стаття 5

ПереглядПричіплений файлРозмір
Загальна декларація прав людини.doc50.5 КБ

Закрити