ДВІ «…ЦІЇ» ІЗ ПРОМІЖКОМ У П’ЯТЬ РОКІВ

    Спробуємо, в останнє, пірнути (не так вже й глибоко) у вир історії, рочків на 30-ть. Українська РСР, місто «Ха». Теж Весна і теж начебто «… ЦІЯ» йде. Все чин - чинарем ! Мітингуємо у саду Шевченка (Т.Г.). Зброя Пролетаріату - виключна мирна: «МАТЮГАЛЬНИК» за народним мовленням або переносний мікрофон. Промови яскраві, але Служба Хаосу (СХ) сумує з нічого робити. Аж от з повітря (розумій з Хаосу) народжується Ідея: йдемо до леніна. Найближчий - за три хвилини ходи, на (ЗФ) -  площі (Сучасникам пояснюю - ЗФ - Залізний Фелікс, для ще більш допитливих -  Ф.Е.Д. ). Тепер захвилювалась (САХ) - (Служба Анти - Хаосу). «Туди, до Леніна, категорично НЕМОЖЛИВО!». (СХ) переморгується із (САХ) -  (Міліцією по тодішньому): «Так у цьому ж і Фішка!».

     Ну, постояли ми, демонстранти, на ленінському підніжжі, погуділи у (Матюг) й порозходилися. Тиша та спокій! (СХ) хитрувато посміхається. Увечері (і у наступні 30 років ) уся СУВОРОЗАБОРОНЕНА площа «ЗФ» - вкрита народом. Але Тоді Народ був на причуд «лінивий»: подальша «… ЦІЯ» проходила у «Ха» без жодної Шини, вибачте, я обмовився, жодної Шибки  розбитої на Головній Будівлі Анти -Хаосу (Обкомі Партії, для нових читачів). Еге ж,  Завдання щодо інтерпретації нашої найновішої  Історії - складне.

Ваш  пан  Хаос або просто Хаос.

Цей текст викладено Державною Українською Мовою і є авторським перекладом з ОРМ ООН № 5.     

      

Закрити