Твори фіналістів Восьмого міжнародного конкурсу


...23 квітня 2051 рік.   Кому з колишніх одногрупників сказати – засміють. Ні, скоріше затюкають. Я ж в університеті філософію права просто на дух не переносив, а тепер ладен просити пробачення у тієї пані з громовим голосом та чудернацькою зачіскою, що її у нас викладала. Пані професор таки була права – ідея права є і вона первинна. Після стількох років у юриспруденції в мені раптом щось змінилося, зник позитивістський погляд на світ, з’явилася віра у справедливість та решту принципів права: я зустрів талановитого суддю, який бачить у своїй роботі не просто «виконання функцій» і «здійснення повноважень». Він виніс рішення на користь позивача, хоча за законом держава не порушила його права, але знехтувала його законним інтересом. Суддя вирішив давній спір між правом та законом на користь першого! «Дух» переміг «букву» права. У мене виникло сильне бажання аплодувати йому...


10 травня 2051 рік.Я божеволію. Все це відбувається не зі мною. Намагаюся себе заспокоїти, але це марно – ми на порозі катастрофи: комп’ютер (читай «закон у логічних, але несвідомих руках») вирішуватиме наші долі! Кожна історична епоха карбується  у генетичній пам’яті людства однією найяскравішою ознакою: античність – скульптурами Фідія, середньовіччя – інквізицією, Відродження – його Титанами, Новий час – відкриттям Америки, а вже наш Новітній – операційною системою Windows із лише їй притаманним характерним звуком завантаження. Без сумніву науково-технічний прогрес заполонив наше життя, і що найцікавіше, тепер без ноутбука не уявляє життя жодна людина молодша за двадцять п’ять років. Але ж не настільки!..


Сьогодні новини довели мене до фрустрації: проходить чергова судова реформа, проте цього разу її автори запропонували дійсно революційні зміни як до системи судоустрою, так і до способу та засад здійснення судочинства. Ці зміни, на їх авторитетну думку, покладуть край корупції і зловживанню суддями своєю незалежністю, вони забезпечать «ефективне здійснення правосуддя – рішення прийматимуться законні і обґрунтовані і в той же час (що є безпрецедентним фактом) у розумний строк, під яким відтепер розуміється час, який необхідний для вирішення справи, але не більше п’яти робочих днів». Про що говорять всі ці люди?! Вони хочуть довірити наші життя комп’ютеру?! От вже не думав, що кінець світу, пророкований автором «Термінатора» прийде таким ось чином!..


11 травня 2051 рік.Право руйнувалося на моїх очах, і від шоку я не міг сказати і слова. Нова редакція Закону України «Про судоустрій» запроваджує вирішення усіх категорій справ шляхом використання автоматизованих електронних систем під назвою «Феміда on-line». Позивачі (слідчі) надсилають свої позови на електронну пошту суду разом із електронними версіями доказів (для речових - відеопроекція). Сервер суду дає запит до відповідача, який протягом двох діб має надати заперечення. Незалежно від надання відповідачем заперечень спеціалізований комп’ютер «Феміди on-line», якому була передана справа відповідно до категорії, після спливу п’яти днів від дати подання позову надсилає сторонам рішення. І ніяких «цукерок-букетів», бюрократичної плутанини і загублених поштою повісток, ніяких черг під кабінетами – все красиво, швидко, навіть елегантно. Під рішенням підпис «Вас обслуговувала система «Феміда on-line» - законність як стиль життя...».


Гарно, що машина не бере хабарів, але навіщо тоді витрачати стільки електроенергії ? чом би не спростити, наприклад, кримінальний процес простим тестування на «детекторі брехні»? «Ви вчинили грабіж?» - «Ні, не я» - «Відповідь неправильна – п’ять років позбавлення волі!» Панове, економія сил і засобів. Що? Нівелюються права людини? А так що, краще? Я «Феміда on-line» підігнала ваш випадок під пункт 1 статті 141 Кодексу такого-то – отримайте, розпишіться. Права на апеляцію немає та й нідо кого апелювати – суд – це «Феміда on-line», яка знає лише букву закону, а такі філософські витребеньки як принципи права їй ні до чого. Записано у санкції від трьох до шести років, от вона і порахує: вчинено вперше – 3 роки, групою осіб – плюс 1, у стані алкогольного сп’яніння – плюс 1, разом – 5 років позбавлення волі. Простіше пареної ріпи.


21 травня 2051 рік.Сьогодні дзвонив знайомому, тому самому судді: «Доброго дня, Анатолію Степановичу!» - «Та покинь ти, Вітю, це «Анатолій Степанович»! Який я тепер Анатолій Степанович?! Хто я взагалі такий?! Був суддя апеляційного суду, а тепер?» - «Та не побивайтеся ви так! Життя ж не закінчилося!» - «Легко казати! А знаєш що, Вітю, я останнім часом Чехова часто читаю, так от у нього і про мене оповідання є (одне слово - класик): там чин головного героя скасували, коли він вже на пенсії був, а все одно не міг зрозуміти, хто він тепер. Так от і мене, Вітю, «упразднили»! І сміх, і гріх... Я не пропаду, але от що тепер із усіма нами буде. Ми деградуємо. Розширювали ми перелік джерел права, подавали законопроекти щодо суддівської правотворчості, а воно от як вийшло – немає і не буде тут гнучкості права, воно стане кандалами на наших руках, бо права як такого не залишиться – буде черствий закон...»

Закрити