Міжнародне право

Права людини, поряд з миром, правосуддям та свободою, є одним з основоположних принципів Організації Об'єднаних Націй. Загальна декларація прав людини (1948 р.), що є в основою більш ніж 80-ти конвенцій та декларацій захисту прав людини, визнає права людини фундаментом свободи, правосуддя та миру. Інші історичні документи з захисту прав людини, такі як прийнята одностайно більшістю держав Віденська Декларація і Програма Дій, також стверджують, що демократія, розвиток та визнання прав людини є взаємозалежними та взаємопідсилюючими. Майже завершивши свою роботу з встановлення стандартів прав людини, Організація Об'єднаних Націй змінює напрям своєї діяльності в бік моніторингу впровадження законів з прав людини.

Рада Європи глибоко переконана в тому, що в кожному демократичному суспільстві права людини є універсальними, невід'ємними і основними.Її діяльність спрямована на захист цих прав через посилення європейської солідарності та гарантії поважання інтересів окремих осіб, дотримання їхніх громадянських та політичних свобод, а також соціальних, економічних та культурних прав, що має бути досягнуте завдяки ефективній системі контролю та захисту; визначення чинників, які становлять нові загрози для прав людини та людської гідності; ознайомлення громадськості з правами людини та підтримку викладання прав людини в школах, університетах та при підготовці фахівців.

Протягом останніх п'ятидесяти років держави-члени закріпили ці права в основних текстах. Перше місце серед них посідає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.


Закрити